У статті публікується джерело з української військово-історичної емблематики 1990-х років — нарукавна емблема 23-го окремого аеромобільного прикордонного загону спеціального призначення Прикордонних військ України (раніше 23-ї оаембр ЗСУ) на тлі історії створення і реформування частини.
23-й окремий аеромобільний прикордонний загін спеціального призначення у складі Прикордонних військ України з’явився 2 серпня 1995 року, коли спільною директивою Міністерства оборони України та Державного комітету в справах охорони Державного кордону України в ПВУ передали 23-ю окрему аеромобільну бригаду.
Коротка історія 23 оаембр / 23 оаемпзсп
Бригаду створили 1986 року як 23 десантно-штурмову бригаду (в/ч 51170) резерву Ставки Головного командування Південно-Західного напрямку Сухопутних військ Збройних сил СРСР. Місцем дислокації бригади стало місто Кременчук Полтавської області. У 1989 році Генштаб ЗС СРСР разом з іншими чаастинами вивів 23 одшбр з підпорядкування округу СВ і передав до складу ПДВ як 23 опдбр.
Присягу на вірність народу України 23 опдбр склала 13 січня 1992 року. У травні 1992 року переформована в 23-ю окрему аеромобільну бригаду (в/ч А0223) у складі Аеромобільних військ України.
Згідно зі спільною директивою Міністерства оборони України та Державного комітету в справах охорони Державного кордону України бригаду передали до Прикордонних військ України. 2 серпня 1995 року відбулася церемонія прийняття до складу ПВУ 23-го окремого аеромобільного загону спеціального призначення (в/ч 1478).
Нарукавна емблема 23-го аеромобільного прикордонного загону спеціального призначення
На час передачі в Прикордонні війська України 23 оаембр мала свою нарукавну емблему (докладніше читайте тут). Нарукавна емблема 23-го аеромобільного прикордонного загону СпП виникла на основі емблеми 23 оаембр.
Емблема 23-го окремого аеромобільного загону спеціального призначення має форму трапеції з заокругленими кутами, успадковану від попередниці. Синє поле емблеми замінили зеленим, що символізувало належність до ПВУ. Замість білої смуги з прапора Кременчука ввели синю і жовту (або блакитну й жовту). Облямівка поля жовта або жовта й блакитна.
У верхній частині по центру — зображення Малого Державного Герба України. Поле щита блакитного кольору. У нижній частині — червона або помаранчева стрічка з жовтим або білим написом «АЕРОМОБІЛЬНИЙ / ПРИКОРДОННИЙ / ЗАГІН», під стрічкою у нижніх кутах емблеми написи «23» (цифри жовті або білі). Центральну частину нарукавного знака займає стилізоване зображення чорного хижого птаха на тлі розкритого парашута. Птах тримає у кігтях блискавку. Обидві фігури перенесено з емблеми 23 оаембр.
Таким чином емблема вказувала на аспекти бойового застосування частини: зелений колір ПВУ, аеромобільна специфіка (парашут). Хижий птах з блискавкою акцентував увагу на переважно атакувальному призначенні аеромобільної бригади, на емблему ж прикордонного загону ці символи потрапили автоматично.
Порівняно з емблемою 23-ї окремої аеромобільної бригади нарукавна емблема 23-го окремого прикордонного загону спеціального призначення стала більш яскравою і багатобарвною, втративши стриманість попередниці. Утім, навіть у такому виконанні вона мала лаконічніший вигляд за багато тогочасних зразків емблематичної творчості. Окрім емблем, виконаних ПВХ-друком, існували також вишиті.
Комплектом до нарукавного знаку 23 оаемпзсп йшли видозмінені емблеми Прикордонних військ України, де центральним елементом був парашут з крильцями. Ці емблеми теж були як друковані, так і вишиті.
Автор: Володимир Криницький
Відкрийте більше з МАДВІ
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.