Генерал Анте Готовина: сторінки біографії

Анте Готовина, легендарний генерал хорватської армії часів Війни за незалежність, народився 12 жовтня 1955 року на острові Пашман у Далмації.

Родина батьків Анте переїхала на узбережжя у селище Пакоштане, ще коли він був маленький. Дбала про хлопчика тітка. Про дитинство його відомо мало. Біографія Анте Готовини свідчить, що підлітком він поїхав з Югославії і в 17 років вступив до французького Іноземного легіону. Після кількох років участі в напівтаємних військових операціях в Африці та Азії, відслуживши контракт, нібито співпрацював з французькими спецслужбами як інструктор, зокрема в Гватемалі.

У Латинській Америці Готовина налагоджує зв’язки з хорватською діаспорою, від співвітчизників довідується про проголошення Незалежності й після початку Вітчизняної війни повертається до Хорватії, де приєднується до Національної гвардії. У складі 1-ї бригади він брав участь у боях у Західній Славонії, швидко стає командиром підрозділу, полковником. З 1992 по 1996 рік обіймав посаду командувача військової округи Спліт, згодом головного військового інспектора.

Анте Готовина був одним із розробників та керівників військових операцій з оборони Лівна й Томиславграда, захоплення Ґламоча й Босанско-Ґрахова, оточення Кніну, операції «Буря».

Перебіг операції Буря став предметом розслідування Гаазького трибуналу. Туди викликали й Готовину, але керівництво країни не дало йому як чинному офіцеру армії дозволу на співпрацю з судом.

2000 року до влади приходить нова парламентська коаліція і Готовину з кількома іншими вищими офіцерами часів Вітчизняної війни відправляють у відставку. Тим часом Міжнародний трибунал з воєнних злочинів у колишній Югославії в Гаазі 2001 року оголосив звинувачення щодо Анте Готовини в плануванні й здійсненні етнічних чисток та інших воєнних злочинів. Готовина винним себе не визнав і став переховуватися. Аж 2005 року його заарештувала іспанська поліція і видала Гаазькому трибуналу.

На батьківщині Готовину переважна частина хорватів вважала тоді і зараз вважає героєм, борцем за Незалежність та свободу своєї країни. Натомість ЄС однією з умов вступу Хорватії до спільноти висунув арешт генерала. Опитування, проведене в Хорватії через місяць після арешту Анте Готовини засвідчило, що негативно до його затримання ставиться 61% хорватів, тоді як хорошою новиною це вважає 14% громадян країни. І 61% хорватів 2005 року вважав, що звинувачення необґрунтовані та сфабриковані. На судових засіданнях Готовина себе винним не визнав.

Гаазький трибунал оприлюднив вирок генералам Анте Готовині і Младену Маркачу 15 квітня 2011 року, засудивши їх на 24 та 18 років позбавлення волі відповідно. Готовину визнали винним за сімома з восьми пунктів звинувачення, серед звинувачень: депортації, пограбування, знищення майна, вбивства, катування сербського населення.

У день оголошення вироку в центрі Загреба зібралося кілька тисяч людей на акцію протесту проти вироку генералам Готовині та Маркачу. На цьому мітингу хорватський актор Божидар Алич та колишній міністр Іван Векич назвали присуд міжнародного трибуналу поразкою Хорватії. Прем’єр-міністр Хорватії Ядранка Косор висловила невдоволення вироком трибуналу в Гаазі та сказала, що держава оскаржуватиме цей присуд, бо вважає операцію «Буря» законним захистом територіальної цілісності Хорватії. Президент Хорватії Іво Йосипович сказав, що вирок його шокував, але він не ставить під сумнів виправданість визвольної боротьби Хорватії та операції «Буря».

Уже 16 листопада 2012 pоку Апеляційна палата Гаазького трибуналу після перегляду вироку від 15 квітня 2011 р. зняла з генералів Анте Готовини та Младена Маркача всі звинувачення, постановивши, що військова операція 1995 року, якою керували ці хорватські генерали, не була етнічною чисткою. Суддя Теодор Мерон постановив, що дії генералів не носили навмисного характеру, та визнав, що у 2011 році судова палата трибуналу «припустилася помилки», ствердивши, що артилерійські удари, завдані за наказами генералів Готовини й Маркача по населених пунктах самопроголошеної Республіки Сербської Країни, були незаконними. Генералів звільнили у залі суду.

Цю новину в Хорватії сприйняли з захватом. На площі Бана Єлачича у столиці зібралося понад 100 000 хорватів, щоб привітати звільнених генералів, а зустріч їх перетворилася на грандіозне святкування з концертом та феєрверком.

Після повернення додому Анте Готовіна не веде надто активного політичного житя, воліючи насолоджуватися сімейним затишком. Журналісти часто просять його прокоментувати ту чи іншу подію, на що генерал відповідає кількома словами, а потім запрошує репортерів до себе додому попити кави. Поки що йти в політику легендарний генерал не збирається.

Автор: Володимир Криницький

Фото: «Голос Америки», «Український простір»